Р О З Д І Л X

ДУХОВНА ТА ЛЮДСЬКА ПРИРОДИ –

ОКРЕМІ ТА ВІДМІННІ

TINatures3.jpg (6673 bytes)

Поширені неправильні розуміння – Земна або людська, і небесна або духовна природи – Земна слава і небесна слава – Біблійне свідчення відносно духовних істот – Смертність і безсмертя – Чи смертні істоти можуть мати вічне життя – Справедливість в обдаруванні ласкою – Розгляд припущення – Різноманітність досконалості – Суверенні Божі права – Передбачене Богом для людини є абсолютно достатнім – Вибір Тіла Христа – Як відбувається зміна його природи.

НЕ ЗУМІВШИ зрозуміти, що Божий план для всього людства передбачає реституцію до його попереднього стану – до втраченої в Едені людської досконалості – і що християнська Церква, як виняток з цього загального плану, має зазнати переміни природи з людської на духовну, більшість християн прийшла до висновку, що спасуться тільки ті, хто досягне духовної природи.

Однак Святе Письмо, даючи обітниці життя, благословення та реституції для всіх родів землі, пропонує і обіцяє переміну до духовної природи лише Церкві, яка вибирається протягом Євангельського віку. І неможливо знайти жодного тексту, що підтверджував би такі надії для когось іншого.

Якщо маси людства будуть спасенні від всіх наслідків гріха – деградації, слабостей, болю, нещастя та смерті – і будуть відновлені до стану людської досконалості, що існувала перед гріхопадінням, то їх спасіння від того гріхопадіння буде таким же дійсним і цілковитим, як і спасіння тих, котрі під особливим “високим покликом” Євангельського віку стають “учасниками божественної природи”.

What is a perfect man?

Jesus40Teaching.jpg (5587 bytes)

Неспроможність правильно зрозуміти, що ж являє собою досконала людина, помилкове зрозуміння слів “смертний” і “безсмертний”, а також неправильне уявлення про справедливість – все це разом привело до цієї неправди і вкрило таємничістю багато віршів, які без цього легко зрозумілі.

Загально вважається (хоч це і не підтверджено жодним текстом Святого Письма), що на землі ніколи не було досконалої людини, а та, котру ми бачимо на землі, – це лише частково розвинута людина, і щоб досягти досконалості, вона мусить стати духовною. Цей погляд заплутує Писання, замість того щоб розкрити ту гармонію і красу, яка є наслідком “вірного навчання науки правди”.

There were only two perfect men – Adam and Jesus.
Scales3.jpg (14707 bytes)

Святе Письмо навчає, що було дві, і тільки дві досконалі людини – Адам і Ісус. Адам був створений на образ Божий – тобто з подібними розумовими якостями: розумом, пам’яттю, розважливістю та волею, а також з моральними рисами: справедливістю, милосердям, любов’ю і т.д. “З землі взятий”, він був земним образом духовної істоти, маючи якості того ж роду, хоч з відчутною різницею в їх степені, рівні та обсязі.

Людина до такої міри є Божою подобою, що навіть до грішної людини Бог може сказати: “Прийдіть і будемо правуватися”.

Adam was made ruler over all earthly things...

GiraffF.jpg (4175 bytes)

...a little lower than the angels.

Як Єгова є володарем всього, так людина була створена володарем всього земного: – За подобою Нашою нехай панує над тваринами, птахами, рибами і т.д. (1 М. 1: 26).

Мойсей говорить нам (1 М. 1: 31), що Бог визнав людину, яку створив (не просто почав створювати, але завершив), як створіння “вельми добре”, тобто досконале, адже в Божих очах ніщо неповністю досконале в Його розумних створіннях не може бути “вельми добре”.

Досконалість створеної людини описана в Пс. 8: 6-9 (Хом.):

“Мало чим зменшив єси його від ангелів, славою й честю увінчав його. Поставив його володарем над творами рук твоїх, усе підбив йому під ноги: вівцю й усю скотину, та ще й дикого звіря, птицю небесну й рибу в морі”.

Дехто, бажаючи пристосувати Біблію до теорії еволюції, висуває думку, що вираз “мало” в Євр. 2: 7 можна розуміти, як на малий час менший, а не в малій степені менший від ангелів. Але для подібної інтерпретації немає ні підстави, ні причини.

Ці слова процитовані з Пс. 8: 6, і критичне порівняння єврейського і грецького текстів не залишає жодних сумнівів щодо їх значення. Тут чітко виражена думка: трохи менший в рівні, ніж ангели.

Man.jpg (4290 bytes)

В цьому Псалмі Давид говорить про людину в її первісному стані і пророчо повідомляє, що Бог не відмовився від Свого початкового плану, щоб людина була в Його образі і царем землі, і що Він згадає про неї, спасе і знову поверне до цього.

Апостол (Євр. 2: 7) звертає увагу на той самий факт, що Бог не відкинув Свого початкового задуму; що людина (створена величною і досконалою, царем землі) буде згадана, відвідана й відновлена. Потім апостол додає, що ми ще не бачимо тої обіцяної реституції, але вже є свідками першого Божого кроку в напрямку до її здійснення.

Ми бачимо Ісуса, увінчаного славою і честю людської досконалості, щоб Він, як відповідний викуп або заміна, міг з Божої ласки скуштувати смерті за кожну людину і так приготувати шлях для її реституції до всього втраченого. Ротерґем, один із найточніших перекладачів, передає цей уривок таким чином:

“Хто є людина, що Ти пам’ятаєш про неї;

Чи людський син, що Ти відвідуєш його?

Ти створив його дещо меншим від посланців:

Славою і честю Ти увінчав його

І призначив його над ділами рук Твоїх”.

"A little lower" does not mean a little less perfect.

Із цього не варто робити висновок, що трохи менший по рівню означає трохи менше досконалий. Створіння може бути досконалим, але на нижчому рівні існування, ніж інше.

Так досконалий кінь був би нижчим, ніж досконала людина, і т.д. Існують різні природи, живі і неживі. Для ілюстрації використаємо наступну таблицю:

Рівні небесного духовного
існування

Рівні земного
існування
або тваринного

Рівні рослинного світу

Рівні в області
мінералів

SpiritF.jpg (1550 bytes)

Божественний
-------
-------
Ангельський

Bird3GeeseF.jpg (2699 bytes)

Люди

Тварини

Птахи

Риби

Tree1F.jpg (3217 bytes)

Дерева

Кущі

Трави

Мохи

EmeraldF.jpg (2559 bytes)

Золото

Срібло

Мідь

Залізо

Perfecting a nature does not change a nature.

There is a variety in perfection.

Flower11A.jpg (6170 bytes)

Кожен зі згаданих металів може бути чистим, але найвище місце займає золото. Якби кожний вид рослин привести до досконалості, вони й далі відрізнялись би природою і рівнем.

Так і з тваринами: якби кожний вид привести до досконалості, все одно була б різноманітність, бо вдосконалення природи не змінює самої природи.*

*Слово природа часто вживається в переносному значенні. Наприклад, говорять, що собака люта по своїй природі, або що кінь по своїй природі є лагідним або ж норовливим. Але таке вживання слова означає лише чиюсь вдачу, в порівнянні з іншими, і, коротко кажучи, не стосується природи.

There are distinct differences of each nature.

The highest grade of mineral is a little lower than the lowest grade of vegetable, because in vegetable there is life.

Також рівні духовних істот, не дивлячись на їх досконалість, по відношенню один до одного є вищі або нижчі в природі чи виді. Найвищою природою, що переважає всі інші, є божественна природа.

Христос при Своєму воскресінні став “остільки ліпшим” від досконалих ангелів, наскільки божественна природа перевищує ангельську (Євр. 1: 3-5).

Зауважте, що хоч згадані в таблиці класи – окремі та відмінні, все ж їх можна порівняти між собою. Наприклад, найвищий рівень мінералів поступається або є трохи нижчим від найнижчого рівня рослин, оскільки в рослинах є життя.

Так і найвищий рослинний рівень є трохи нижчий, ніж найнижчий рівень тваринного світу, оскільки тварини навіть найнижчої форми мають достатньо розуму, щоб бути свідомими свого існування.

Подібно і людина: хоч і найвища з живих земних істот, вона є “трохи меншою від ангелів”, оскільки ангели є духовними небесними істотами.

There is a great contrast between sinful and restored mankind.

Kingdom2.jpg (3913 bytes)

Але є разюча різниця між людиною, яку ми бачимо сьогодні, деградованою через гріх, і досконалою людиною, створеною Богом на власний образ. Гріх поступово змінив її риси та характер. Незнанням, аморальністю та загальною розбещеністю розмножені генерації до такої міри зіпсували і заплямили людську природу, що переважна більшість людства майже втратила Божу подобу.

Гальмуються моральні та інтелектуальні якості, а надмірно розвинуті тваринні інстинкти вже більше не балансуються вищими ідеалами. Людина втратила фізичну силу до такого рівня, що навіть при всіх можливостях сучасної медицини середня тривалість її життя коливається в межах тридцяти років, тоді як на початку вона прожила дев’ятсот тридцять років під цим же покаранням.

І хоча гріх та кара за нього – смерть, яка в ній діє, – так занечистили та зіпсували людину, вона має повернутись до своєї початкової досконалості розуму і тіла, до слави, честі та володіння – протягом і за допомогою Тисячолітнього царювання Христа. Христос поверне те, що було втрачено через гріх Адама (Рим. 5: 18, 19).

Людина не втратила небесного раю, а земний. Через кару смерті вона втратила не духовне, а людське існування. І все втрачене було знову куплене її Відкупителем, Котрий сказав, що прийшов шукати і спасти загублене (Лк. 19: 10)

Perfect man is not a spiritual being.

На додаток до сказаного ми маємо доказ, що досконала людина не є духовною істотою. Нам сказано, що наш Господь, перш ніж залишив Свою славу, щоб стати людиною, був “в Божій подобі” – духовній подобі, був духовною істотою.

Але щоб бути викупом за людство, Він мав стати людиною – тієї ж природи, що й грішник, котрого Він мав замінити в смерті. Отже була необхідність зміни Його природи. І ап. Павло говорить нам, що Він взяв не природу ангелів – на сходинку нижче від власної, – а спустився на дві сходинки і взяв людську природу, тобто став людиною, “стався тілом” (Євр. 2: 16; Фил. 2: 7, 8; Ів. 1: 14).

Зауважте, це говорить нам не тільки про те, що ангельська природа не є єдиним рангом духовних істот, але й що ця природа є нижчою від тої, яку мав наш Господь, перш ніж став людиною.

І Він не був тоді так високо, як є тепер, адже “Бог повищив Його” за те, що Він слухняно став добровільним викупом за людину (Фил. 2: 8, 9). Тепер Він на найвищому рівні духовних істот – учасник божественної природи (природи Єгови).

Таким чином, ми не тільки маємо доказ, що божественна, ангельська і людська природи є окремі та відмінні, але це ще й підтверджує, що бути досконалою людиною не означає бути ангелом, так само як досконалість ангельської природи не означає, що ангели є божественними і рівними з Єговою.

Ісус не взяв ангельської природи, а взяв іншу, людську природу – не ту недосконалу, яку ми маємо сьогодні, а досконалу людську природу. Він став людиною, але не такою, як вона є сьогодні – зіпсованою й майже мертвою, а людиною у всьому цвіті досконалості.

Jesus, being a perfect man, could keep a perfect law.

Scales2B.jpg (16161 bytes)

Крім того Ісус мусив бути досконалою людиною, бо інакше Він не міг би дотримати досконалого закону, котрий є повною мірою можливостей досконалої людини. І Він мав бути досконалою людиною, бо не зміг би дати викупу (відповідної ціни – 1 Тим. 2: 6) за втрачене життя досконалої людини Адама: “Смерть бо через людину, і через людину воскресіння мертвих” (1 Кор. 15: 21).

Якби Ісус був хоч трішки недосконалим, це свідчило б про те, що Він є під осудом, а тому не може бути прийнятною жертвою, ані не може досконало дотримувати Божого закону. Досконала людина була випробувана, не встояла і була осуджена, і лише досконала людина могла дати відповідну ціну як Відкупитель.

Only a perfect man could give a
corresponding price for a perfect man.

Тепер перед нами неминуче виникає запитання в іншій формі: якщо Ісус був досконалою людиною (про що свідчить Святе Письмо), хіба це не доказує, що досконала людина є людською, тілесною істотою – не ангелом, а трохи нижчою від ангелів?

З цього можливий лише один логічний висновок. Крім того в нас ще є натхненні слова Псалмиста (Пс. 8: 6-9) та згадка ап. Павла про це в Євр. 2: 7-9.

Jesus35Baptism.jpg (8695 bytes)

Також Ісус не був поєднанням двох природ – людської та духовної. Змішування двох природ не дає ні одної ні другої, а створює недосконалий гібрид, неприйнятний для божественного порядку речей. Будучи в тілі, Ісус був досконалою людською істотою. Перед тим Він був досконалою духовною істотою, а з часу воскресіння є досконалою духовною істотою найвищого божественного рангу. Завдаток спадку божественної природи (Мт. 3: 16, 17)

Ісус одержав лише з моменту Свого посвячення до смерті, символом чого було Його хрищення на тридцятому році життя (згідно Закону – вік зрілості й відповідний час, щоб посвятити себе як людину). Перш ніж Він міг одержати навіть цей завдаток божественної природи, людська природа мала бути посвячена до смерті.

А повним учасником божественної природи наш Господь Ісус став лише тоді, коли Його посвячення було справді завершене і Він в дійсності пожертвував людську природу аж до смерті. Ставши людиною, Він був слухняним до самої смерті, і через те Бог вивищив Його до божественної природи (Фил. 2: 8, 9).

Якщо цей вірш вірний, то це означає, що Ісус не був вивищений до божественної природи доти, доки дійсно не пожертвував людської природи – доки не помер.

Jesus was not a combination of two natures.

Twice, Jesus experienced a change of nature.

Jesus38BabeF.jpg (9282 bytes)

"But when the fullness of the time was come, God sent forth his Son,
made of a woman, made under the law."
Galatians 4:4

"And the Word was made flesh, and dwelt among us, (and we beheld his glory, the glory as the only begotten of the Father,) full of grace and truth."
John 1:14

Jesus gave an equivalent for what Adam lost.

Jesus15SamaritanF.jpg (4397 bytes)

"For such an high priest became us, who is holy, harmless, undefiled, separate from sinners, and made higher than the heavens." Hebrews 7:26

Як бачимо, в Ісусі не було поєднання природ, але Він двічі зазнав зміни природи: спочатку з духовної на людську, а пізніше з людської на найвищий рівень духовної природи – на божественну. І в кожному випадку одна природа була віддана ради іншої.

В цьому величному прикладі людської досконалості, яка залишалася непорочною перед світом, а потім була пожертвувана ради відкуплення світу, ми бачимо досконалість, яку весь людський рід втратив в Адамі і до якої має повернутись.

Ставши викупом за людину, наш Господь Ісус дав еквівалент того, що людина втратила. І тому все людство знову може отримати через віру в Христа і слухняність Його вимогам не духовну, але славну досконалу людську природу – те, “що загинуло”.

Досконалі можливості і здібності досконалої людської істоти можна розвивати до безмежності, розвивати в нових та різноманітних цікавих напрямах, і можна набути велике знання та майстерність. Але ніяке збільшення знання чи можливостей не змінить природу, ні не зробить її більше, ніж досконалою.

Це буде лише розширенням та розвитком досконалих людських якостей. Без сумніву, збільшення знання та вміння буде для людини благословенним привілеєм на всю вічність, але людина завжди залишиться людиною і буде просто вчитись краще використовувати вже існуючі можливості людської природи.

Вона не може надіятись вийти за її широкі межі, та й не бажатиме цього, оскільки її бажання будуть обмежені рамками її можливостей.

"There are also celestial bodies, and bodies terrestrial; but the glory of the celestial is one, and the glory of the terrestrial is another."
I Corinthians 15:40

Хоч Ісус як людина був ілюстрацією досконалої людської природи, до якої будуть повернені людські маси, однак з часу Його воскресіння Він є ілюстрацією славної божественної природи, яку Церква переможців розділить з Ним при своєму воскресінні.

Якщо сьогоднішній вік головним чином присвячений розвитку цього класу, якому запропонована зміна природи, і якщо послання апостолів дані для